Десять країн заснували Антибалістичну коаліцію: ключові дати, учасники й цілі FREYJA
13 липня 2026 року в Національному домі інвалідів у Парижі десять держав підписали спільну декларацію про створення Антибалістичної коаліції, оприлюднену на сайті Єлисейського палацу. Флагманським проєктом ініціативи визначено FREYJA — інтегровану систему протиракетної оборони, яка має доповнювати наявні європейські рішення та протидіяти майбутнім балістичним загрозам.
Хто увійшов до коаліції
Засновниками стали Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія — десять країн-учасниць. На рівні глав держав і урядів у Парижі були представлені Франція, Україна, Данія, Іспанія, Швеція, Норвегія та Нідерланди. Європейський Союз представляли Антоніу Кошта й Урсула фон дер Ляєн, НАТО — Марк Рютте. Засідання «Коаліції охочих» у тому ж місці вели Емманюель Макрон, Кір Стармер і Фрідріх Мерц. Президент Володимир Зеленський, який 13 липня перебував з офіційним візитом у Франції, нагородив Макрона орденом Свободи.
Формат роботи та промислові партнери
Учасники домовилися визначити спільні оперативні вимоги, створити технічні робочі групи та механізми управління проєктом, а також підготувати дорожню карту до появи перших оперативних спроможностей. До обговорень долучилися європейські й українські оборонні компанії: MBDA, Thales, Safran, Leonardo, Saab, Diehl Defence, Kongsberg Defence & Aerospace, Hensoldt, Eurosam, а також українські Destinus і Fire Point. Того ж дня Fire Point представила антибалістичні ракети FP-7.x, розроблені для системи ППО Freyja. Коаліція залишається відкритою для інших держав, що поділяють її принципи.
