Головні та другорядні члени речення: правила з прикладами
Головні та другорядні члени речення: як розібратися без зубріння
Головні та другорядні члени речення — це база, на якій тримається синтаксис української мови. Без них неможливо грамотно поставити розділові знаки, скласти твір чи зрозуміти, чому в одному випадку кома потрібна, а в іншому ні. Проблема в тому, що в підручниках тему подають сухо: перелік термінів, два-три приклади, і все. Школяр зубрить, забуває на контрольній і починає боятися мови. Насправді логіка проста. Досить зрозуміти, що в кожному реченні є кістяк — підмет і присудок — і додатки, які цей кістяк уточнюють. Далі працює одна й та сама схема: знайшов головні, подивився, чим вони виражені, потім розібрав усе інше. У цій статті розберемо головні та другорядні члени речення з прикладами, типовими помилками і завданнями, які реально зустрічаються в школі та на НМТ.
Що таке головні члени речення
Головні члени речення — це підмет і присудок. Вони утворюють граматичну основу, без якої речення не існує. Саме вони задають кому: хто? що робить? Саме від них залежать усі другорядні члени.
Підмет
Підмет відповідає на питання хто? або що? і називає того, про кого йдеться. Найчастіше виражений іменником, займенником або сполученням слів. В українській мові підмет стоїть у називному відмінку.
Приклади: Хлопець читає книгу (хто? — хлопець). Надворі йде дощ (що? — дощ). Ми вивчаємо мову (хто? — ми).
Підмет може бути нестандартним — вираженим інфінітивом, числівником, цілим словосполученням. Це не рідкість в українській мові, і в школі такі випадки розбирають окремо. Підмет як граматичне явище описаний у Вікіпедії з прикладами з класичної літератури.
Присудок
Присудок відповідає на питання що робить? що з ним відбувається? ким він є? і називає дію, стан або ознаку. Буває простим, складеним дієслівним і складеним іменним.
Простий присудок — одне дієслово: Вона написала листа. Складений дієслівний — два дієслова, одне з яких неповнозначне: Він продовжував читати. Складений іменний — дієслово-зв’язка плюс іменна частина: Київ є столицею, Вона стала вчителькою.
Окремий випадок — коли підмет і присудок виражені іменниками. Таке речення теж має граматичну основу: Київ — столиця. Тут тире між підметом і присудком обов’язкове.
Що таке другорядні члени речення
Другорядні члени речення уточнюють підмет, присудок або одне одного. Вони відповідають на непрямі питання і залежать від інших слів. Без них речення граматично можливе, але бідне за змістом. Порівняйте: Хлопець читає і Хлопець читає цікаву книгу ввечері в парку. Другий варіант живий саме завдяки другорядним членам.
Додаток
Додаток відповідає на питання непрямих відмінків: кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? з ким? Виражається іменником, займенником, інфінітивом. Найчастіше позначає об’єкт дії.
Приклад: Мати дала синові молока (кому? — синові; чого? — молока).
Означення
Означення відповідає на питання який? чий? скільки? і описує предмет або явище. Буває узгодженим (стоїть у тому ж роді, числі й відмінку, що й означуване слово) і неузгодженим (стоїть у початковій формі або іншому відмінку).
Узгоджене: червона стрічка, дитячий голос. Неузгоджене: стрічка з шовку, прагнення мріяти.
Обставина
Обставина відповідає на питання як? де? коли? чому? навіщо? в яких умовах? і характеризує дію або стан. Найчастіше виражена прислівником або іменником з прийменником.
Приклади: Він прийшов увечері (коли?), Вона говорила тихо (як?), Ми зустрілися біля школи (де?).
Таблиця: головні та другорядні члени речення
| Член речення | На яке питання відповідає | Чим може бути виражений |
|---|---|---|
| Підмет | хто? що? | Іменник, займенник, числівник, інфінітив, словосполучення |
| Присудок | що робить? що з ним? хто він? | Дієслово, зв’язка + іменник, два дієслова |
| Додаток | непрямі відмінки | Іменник, займенник, інфінітив |
| Означення | який? чий? скільки? | Прикметник, займенник, числівник, іменник |
| Обставина | як? де? коли? чому? | Прислівник, іменник з прийменником, дієприслівник |
Головні та другорядні члени речення в прикладах із розбором
Розберемо кілька речень повністю, щоб побачити логіку на практиці. Головні та другорядні члени речення стають зрозумілими саме під час повного синтаксичного розбору, а не з окремих формул.
Речення 1. Вчора ввечері маленька дівчина голосно прочитала вірш біля вікна.
- Дівчина (хто?) — підмет.
- Прочитала (що зробила?) — простий дієслівний присудок.
- Маленька (яка?) — означення.
- Вчора (коли?) і ввечері (коли саме?) — обставини часу.
- Голосно (як?) — обставина способу дії.
- Вірш (що?) — додаток.
- Біля вікна (де?) — обставина місця.
Речення 2. Бабуся спекла нам смачний пиріг із сиром на вечерю.
- Бабуся (хто?) — підмет.
- Спекла (що зробила?) — присудок.
- Нам (кому?) — додаток.
- Смачний (який?) і з сиром (з чого?) — означення.
- На вечерю (коли? для чого?) — обставина мети й часу.
Зверніть увагу: одне слово може виступати різним членом речення залежно від питання. З сиром у першому реченні було б додатком, але тут — означенням, бо відповідає на питання який?. Це найчастіша помилка школярів: вони дивляться на слово, а не на його роль у конкретному реченні.
Алгоритм розбору речення за 5 кроків
Головні та другорядні члени речення визначаються за чітким алгоритмом. Цей алгоритм однаково працює і в 5 класі, і в 9, і в 11. Якщо школяр разом із учителем пройде його кілька разів, далі він робитиме розбір автоматично.
Крок 1. Знайдіть основу
Поставте питання хто? що? — це підмет. Поставте питання що робить? що з ним? хто він такий? — це присудок. Підкресліть їх двома рисками (підмет) і двома рисками (присудок).
Крок 2. Визначте, чим виражені головні члени
Це допомагає одразу побачити простий чи складений присудок, інфінітивний підмет, складений іменний присудок. Без цього кроку часто плутають складену форму з простим реченням.
Крок 3. Поставте питання від основи
Від підмета залежать означення (який? чий?). Від присудка — обставини і додатки (що? як? де? коли? кому?). Записуйте питання над кожним словом у вигляді стрілочок або цифр.
Крок 4. Згрупуйте другорядні члени
Якщо від одного слова залежать кілька однорідних членів, їх підкреслюють однаково і з’єднують у схему. На цьому етапі важливо не пропустити віддалені другорядні, які стоять на початку речення.
Крок 5. Перевірте пунктуацію
Комами виділяються відокремлені означення, обставини і додатки. Розбір підказує, де вони стоять. Якщо другорядний член має уточнювальний відтінок, шукайте кому.
Типові помилки у визначенні головних і другорядних членів
У шкільній практиці є кілька стійких помилок, які повторюються з року в рік. Головні та другорядні члени речення плутають не через брак зубріння, а через неуважність до питання.
Помилка 1. Плутають підмет і додаток
У реченні На уроці були відсутні декілька учнів школярі часто виділяють словосполучення декілька учнів як додаток. Насправді це підмет, бо відповідає на питання хто? і стоїть у називному відмінку.
Помилка 2. Інфінітив як присудок
Речення Наше завдання — встигнути має два інфінітиви, і школярі автоматично зараховують обидва до присудка. Насправді завдання — підмет, а встигнути — присудок. Другий інфінітив — частина граматичної основи.
Помилка 3. Означення плутають із додатком
Книга з полиці: з полиці — це не означення, а додаток, бо відповідає на питання звідки? звідки взята книга? Якщо прибрати з полиці, сенс зміниться. А от книга в шкіряній палітурці — означення, бо в шкіряній палітурці відповідає на яка? і є характеристикою предмета.
Помилка 4. Не враховують порядок слів
В українській мові підмет і присудок не обов’язково стоять поруч. У реченні У саду зацвіли троянди підмет троянди стоїть у кінці. Школяр шукає основу за порядком і проминає правильну відповідь.
Однорідні та відокремлені члени речення
Однорідні члени відповідають на одне й те саме питання і належать до одного й того ж слова. Вони завжди виділяються комами, якщо їх більше двох, або якщо з’єднані повторюваними сполучниками. Відокремлені — це другорядні члени, які виділяються комами за змістом: вони мають додаткове обставинне або уточнювальне значення.
Приклад однорідних: У кошику лежали яблука, груші, сливи (три підмети-однорідні, кома між ними). Приклад відокремлених: Стомлена, вона сіла на лавку (стомлена — відокремлене означення).
Саме тут починається найскладніша частина синтаксису, і вона прямо пов’язана з розумінням, які саме члени речення беруть участь у побудові. Без знання головних і другорядних розібрати відокремлення неможливо.
Тренувальні завдання для самоперевірки
Нижче — п’ять речень, які варто розібрати самостійно на чернетці. Головні та другорядні члени речення значно краще запам’ятовуються, якщо одразу застосувати теорію.
- Уранці ми пішли на берег річки.
- Сонячне проміння освітило вершини гір.
- Батько подарував мені нову книгу відомого українського письменника.
- Повертаючись додому, я зустрів старого знайомого.
- У кімнаті було тихо, затишно й тепло.
Зверніть увагу на четверте речення — там є дієприслівниковий зворот повертаючись додому. Це відокремлена обставина. У п’ятому — три однорідні означення, між якими обов’язкові коми.
Як застосовувати тему в школі та на НМТ
Головні та другорядні члени речення — це основа для багатьох завдань НМТ з української мови. Тестові запитання часто перевіряють саме вміння знаходити граматичну основу, відрізняти простий присудок від складеного, а також правильно ставити розділові знаки при відокремлених членах. У шкільних контрольних ця тема з’являється у 5, 7, 9 і 11 класах з щоразу глибшим рівнем аналізу.
Найкращий спосіб підготуватися — щодня розбирати по одному реченню з художнього тексту. Беріть уривок із Тараса Шевченка, Ліни Костенко чи будь-якого сучасного автора, виписуйте речення, знаходьте основу і далі розбирайте все інше. За два-три тижні таких тренувань тема перестає бути проблемою.
Часті запитання (FAQ)
Скільки головних членів у реченні?
Мінімум два: підмет і присудок. Це граматична основа. Якщо її немає, це неповне речення, і тоді головні члени відновлюються з контексту.
Чи може бути речення тільки з одним головним членом?
Так, у неповних реченнях. Наприклад: Увійшов до класу. Сів за парту. У першому реченні відсутній присудок, у другому — підмет. Такі конструкції часто зустрічаються в художньому стилі.
Чи може підмет бути виражений не іменником?
Так. Підмет може бути займенником, числівником, інфінітивом, цілим словосполученням. Головне — щоб він стояв у називному відмінку і відповідав на питання хто? що?
Чим відрізняється додаток від означення?
Додаток відповідає на питання непрямих відмінків і зазвичай позначає об’єкт. Означення відповідає на який? чий? і описує ознаку предмета. Плутанина виникає, коли означення виражене іменником — тоді звертайте увагу саме на питання.
Як відрізнити простий присудок від складеного?
Простий — це одне повнозначне дієслово: читав, бачив, летів. Складений — це два слова, одне з яких неповнозначне (бути, ставати, здаватися, починати, продовжувати) або іменна частина. Наприклад: почав читати, став учителем.
Чи впливає порядок слів на визначення членів речення?
В українській мові члени речення визначаються не за позицією в реченні, а за питанням і граматичною роллю. Підмет може стояти і на початку, і в кінці. Головне — знайти слово, від якого залежить інше, і поставити правильне питання.
Що робити, якщо одне слово можна розібрати і як означення, і як додаток?
Поставте обидва питання і подивіться, яке з них точніше відображає сенс. Наприклад, у словосполученні любов до музики до музики відповідає на яка? до чого? — це додаток, бо вказує на об’єкт почуття.
Чи входять вставні слова до членів речення?
Ні. Вставні слова (на мою думку, здається, по-перше) не є членами речення, бо не відповідають на жодне питання і не виконують граматичної ролі. Вони лише виражають ставлення мовця.
Як визначити граматичну основу в реченні з однорідними присудками?
Підмет один, а присудків кілька — усі вони є головними членами. Наприклад: Він увійшов, сів і мовчки дивився у вікно. Тут підмет він і три однорідні присудки.
Чи потрібно в школі розбирати всі другорядні члени?
Так, повний синтаксичний розбір передбачає розбір усіх членів. Короткий — лише граматичної основи. У контрольних зазвичай вимагають повний розбір, тому краще не лінуватися і розбирати кожне слово.
Підсумок
Головні та другорядні члени речення — це не складна теорія, а практичний інструмент. Знайдіть граматичну основу, поставте питання від неї до кожного слова, визначте, чим виражене кожне слово, — і розбір готовий. Робіть так щодня по одному реченню з художнього тексту, через два тижні тема стане такою ж природною, як читання. Якщо залишилися складні випадки — поверніться до таблиці в цій статті і пройдіть алгоритм ще раз.
