WP: Погрози Трампа стали звичним шумом — світ більше не вірить у їхнє виконання
4 серпня 2026 року The Washington Post опублікував матеріал про те, що гучні заяви та погрози президента США Дональда Трампа вже не справляють серйозного враження на світових лідерів, які бачать, як суди оскаржують його рішення, а Іран ним маніпулює.
Що сталося з важелями тиску
У квітні 2025 року Трамп прийшов до Трояндового саду Білого дому з плакатом своїх нових мит — ринки втратили трильйони доларів, а понад 75 урядів кинулися вести переговори зі США. У липні Трамп оголосив про нові мита, посилаючись на звинувачення у «порушенні законодавства про дитячу працю», але фінансові ринки майже не відреагували. Голова Центрального банку Франції назвав економічний ефект липневих мит незначним, Велика Британія заявила, що її експортери практично не постраждали, а міністр економіки Мексики охарактеризував ситуацію як «просту заміну одного тарифу іншим».
Хто не поступився Вашингтону
- Китай відмовився йти на поступки у відповідь на погрозу 100-відсоткових мит і змусив Вашингтон відступити, тиснуючи на ринок рідкісноземельних мінералів і призупинивши закупівлю американської сої.
- Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва проігнорував 50-відсотковий тариф, який мав би запобігти судовому переслідуванню колишнього президента Жаїра Болсонару, засудженого до 27 років позбавлення волі за організацію збройного перевороту.
- Іран відмовляється капітулювати перед американськими бомбардуваннями, не відкриває Ормузьку протоку, а Трампу не вдалося втягнути у війну європейські союзники.
Внутрішні межі президента
WP наголошує, що попри збереження контролю над порядком денним у США, Трамп не зміг змусити контрольований республіканцями Сенат відмовитися від розсекречення «файлів Епштейна» та домогтися ухвалення закону «Про порятунок Америки». Ситуація навколо Гренландії стала поворотним моментом, який продемонстрував, як погрози Трампа зійшли нанівець під тиском об’єднаного опору Європи. Колишній посол США Рональд Нойманн заявив, що Трамп «випромінює до іранців відчай» і торгується так, «як би не дав грошей, щоб він пішов на килимовий базар».
